Репродукції малюнків Тараса Григоровича Шевченко

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація картини Тараса Григоровича Шевченка “Портрет дітей В.М. Репніна”. На портреті - двоє усміхнених дітей, зображених на темно-червоному фоні в овальній рамці — ліворуч світловолоса синьоока дівчинка з хвилястим розпущеним волоссям зі схиленою до правого плеча головою, вдягнута у рожеву сукню з блакитним бантом, а праворуч - хлопчик з видовженим темним волоссям та блакитними очима у картатій сорочці зелено-червоного кольору та темним беретом на голові у звороті три чверть ліворуч. У правому нижньому куті порядковий номер літографії у добірці: “Xll” Зі зворотнього боку літографії - інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем Видання альбому займалося петербурзське Товариство ім. Шевченка, засноване для допомоги студентам- вихідцям з України. Відомий російський гравер академік проф. В. Мате надав для розміщення на обкладинці альбому портрет Шевченка, створений у техніці офорт, а малюнок на самій обкладинці створив український художник Микола Самокиш.

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація картини Тараса Григоровича Шевченка – «Старець на кладовищі». Зображено старого жебрака, що стоїть на алеї кладовища, з великою розкритою книгою в руках. Водночас у ворота цвинтаря входить похоронна процесія. В образі старця в лахмітті, босого, з високим чолом, благородним обличчям – ми бачимо скоріше не жебрака, а філософа, що знає ціну життя та смерті. Праворуч сидить ще один жебрак, у якому впізнаємо самого Тараса Шевченка. У правому нижньому куті зображені улюблені художником рослини – будяки. Сцена змальовує смоленське кладовище на Васильєвському острові, де у студентські роки Тарас любив гуляти. Існує припущення, що для образу старця позував відомий в Академії натурщик Тарас Малишев, приятель художника. Внизу на картинці офортним штрихом напис: Т. Шевченко. 1859. Зі зворотного боку літографії – інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем.

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація картини Тараса Григоровича Шевченка – «Портрет Айри Олдріджа». А́йра Фредерік О́лдрідж (англ. Ira Frederick Aldridge) (24 липня 1807-7 серпня 1867 – афроамериканський актор. Малюнок на білому папері, однобічний. Містить погрудне зображення чоловіка середнього віку, тулуб у три чверті праворуч, смугле обличчя по центру, волосся на голові зачесані назад. Чоловік вдягнутий у сірий піджак, білу сорочку, на шиї – темна краватка. Зі зворотного боку літографії – інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем.

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація картини Тараса Григоровича Шевченка – «Портрет Федора Антоновича Бруні». Фідельйо Бруні, або Федір Антонович Бруні (італ. Fidelio Bruni; 10 червня 1799, Мілан – 11 листопада 1875) – російський художник італійського походження, академік Петербурзької академії мистецтв (з 1834), ректор (1855-1871). Автор картин на історичні та біблійні теми. Малюнок на білому папері, однобічний. Містить погрудне зображення чоловіка середнього віку, тулуб і обличчя у три чверті ліворуч, на голові темне волосся зачесано з пробором по центру. Чоловік вдягнутий у темний піджак, білу сорочку, на шиї – темна краватка. Нижче під портретом вигравірувано: Федоръ Антоновичъ Бруни. Зі зворотного боку літографії – інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем.

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація картини Тараса Григоровича Шевченка – «Портрет Федора Толстого». Граф Федір Петрович Толстой (10 (21) лютого – 13 (25) квітня 1873) — російський медальєр, різьбяр і художник. Як віце-президент Російської Академії Мистецтв брав активну участь у викупі Тараса Шевченка з кріпацтва і клопотався ним на засланні. Шевченко вигравірував портрет Толстого (1860 р.). Малюнок на білому папері, однобічний. Містить погрудне зображення чоловіка похилого віку, тулуб і обличчя у три чверті праворуч, на голові сиве волосся зачесано назад. Чоловік вдягнутий у темний сюртук. Внизу на портреті травленим штрихом дзеркально обернено авторський підпис і дата: Т. Шевченка. 1860. Нижче під портретом вигравірувано: Графъ Федоръ Петровичъ Толстой. Зі зворотного боку літографії – інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем.

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація картини Тараса Григоровича Шевченка – «Приятелі». Малюнок на білому папері, однобічний. Зображена компанія з трьох літніх чоловіків у шинку. Приятелі сидять за столом, вкритим білою скатертиною, перед одним з них – чарка. Двоє сидять обнявшись, один щось оповідає, другий слухає, підперши голову рукою. Третій спочиває за столом, підклавши руку під голову. Зі зворотного боку літографії – інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем.

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна, кольорова. У центрі розташована ілюстрація картини Тараса Григоровича Шевченка – «Острів Чекан-Арал». Зображені два пагорби, з лівого боку море, праворуч піски. Зі зворотного боку літографії – інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем.

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація картини Тараса Григоровича Шевченка – «Свята родина». Зображені Свята Діва Марія, Святий Йосиф з немовлям Ісусом на руках. Безпосередність і щирість поз персонажів картини передає зорове враження святості, яка для художника асоціюється також із природністю і простотою родинних почуттів. Зі зворотного боку літографії – інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем.

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація картини Тараса Григоровича Шевченка – « Дві дівчини». На передньому плані – дві дівчини у національному українському літньому одязі. За ними – росте великий дуб, за ним ліворуч – ще один, під ним двоє чоловіків. Один, у солом’яному капелюхі стоїть і дивиться в далечину. Другий – бородатий, похилого віку, грає на кобзі. Зі зворотного боку літографії – інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем.

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація картини Тараса Григоровича Шевченка – «Судня рада». Картина передає громадський устрій України, коли важливі питання життя громади і кожного її члена вирішувались на сільських збираннях – радах. Тут намальовано сільську хату під очеретом, дах зі сходинками-стріхами на куті. Перед хатою сидить один чоловік старшого віку, двоє інших стоять по обидва його боки. Перед ними двоє скаржників. Чоловіки радяться (вирішують спірне питання). Поодалік, у тіні бокової стіни – панок-шляхтич, який, ймовірно, чекає рішення ради. Тут художник вдало передав вигляд селянської хати, чоловічий селянський одяг (свити, головні убори, взуття, доповнюючи елементи костюма – палиці). Зі зворотного боку літографії – інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем.

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація картини Тараса Григоровича Шевченка – «Богданова церква у Суботові». У центрі села на підвищеному місці знаходиться кам’яна Іллінська церква, збудована Богданом Хмельницьким в 1651-1653 рр. як родова усипальниця. Церква збудована в стилі раннього українського бароко, має оборонні риси. Складена з каміння і цегли, однонавова, з гранчастою шестистінною апсидою. Накрита двосхилим дахом із заломом. Кути фасадів закріплені пілястами, в стінах – невеликі вікна в глибоких амбразурах і уступчасті ніші. Фасад увінчує розкрепований карниз, фриз і підфризовий валик. По центру фронтон розділений пілястрою, в першому ярусі розміщені декоративні ніші, у другому – ключевидні бійниці в амбразурах. Хори підтримуються аркадою на двох опорних квадратних у перетині стовпах, і розкриваються в наву другим ярусом аркади. Від часу не лише деревяні частини церкви почали руйнуватися, але й кам’яне склепіння дало поперечні тріщини. Спокушені переказами про те, що перед смертю гетьман закопав там великі скарби, російські можновладці спорядили до Суботова експедицію, яка перерила все село, поруйнувала гетьманські льохи, потривожила козацькі кістки. Але ніякого золота так і не знайшла. В такому непривабливому стані її й зобразив Шевченко. На ілюстрації зліва внизу читається напис рукою Шевченка: "Богданова церковъ / у Суботови".  У правому нижньому куті порядковий номер літографії у добірці: “XVll” Зі зворотного боку літографії – інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем.

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація картини Тараса Григоровича Шевченка – «Чигирин з Суботівського шляху». Вздовж Чигирина, над яким височать два пагорби, один з яких увінчаний могильним хрестом, в’ється Суботівський шлях. В далечі можна розглядіти обриси Іллінської церкви – родової усипальниці славетного українського гетьмана Богдана Хмельницького. Зліва внизу чорнилом напис рукою Шевченко:  Чигринъ // з Суботовского шляху. Зі зворотного боку літографії – інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем.

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація картини Тараса Григоровича Шевченка – «Шхуни «Константин» та Николай». Зображено складання шхуни «Константин» на березі Сирдар’ї 21 червня – 19 липня 1848 р. Вдалині на горі – укріплення Раїм. Зі зворотного боку літографії – інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем.

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація картини Тараса Григоровича Шевченка – «О. Бутаков і фельдшер О. Істомін під час зимівлі на Кос-Аралі». Кос-Арал – це нині зниклий острів у північно-східній частині Аральського моря. Зображено приміщення нашвидкуруч збудованого бараку. На передньому плані, ліворуч – сундук та мішки з припасами, праворуч похідна пічка, на ній – чайник. За ними по центру ліжка, на якій спиною до глядача сидить О. Бутаков, перед ним стоїть фельдшер О. Істомин. Олександр Олександрович Істомін (1813-?) як старший фельдшер Аральської описової експедиції мешкав з Тарасом Шевченком в одній каюті, згодом вони разом повернулися до Оренбурга. Над ліжком на стіні висить череп тигра. В листі до рідних від 24 листопада 1848 р. Бутаков писав: «Мы с триумфом притащили его [тигра] в укрепление; шкура, разумеется моя. Я отдал её выделить одному приятелю киргизу, а голова джулбарса (то есть одни кости) висит у меня над постелью». Зі зворотного боку літографії – інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем.

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація картини Тараса Григоровича Шевченка – «Притча про робітників у винограднику». Зображено приміщення у центрі якого стіл, біля якого сидить господар виноградника – людина середнього віку, з широкою бородою, у східному тюрбані та багатому халаті. З права від нього писар, який веде запис виплати грошей робітникам, які у черзі чекають отримання грошей. Перших два робітника, жестами протягнутих рук з розведеними долонями виражають здивування розподілом виплат. Зі зворотного боку літографії – інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем.

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація картини Тараса Григоровича Шевченка – «Програвся в карти». Зображена молода і вродлива людина з атлетичною статурою. Оголений до пояса, бо вже програвся до нитки, гаманець його також порожній. Біля молодика – незмінні атрибути гультяйського життя: недопитий штоф, гітара, біля лави чухається свиня – натяк на подальші низькі вчинки. Зі зворотного боку літографії – інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем.

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація картини Тараса Григоровича Шевченка – «Шевченко малює товариша». На картині Шевченко у юрті напівлежить на кушетці з пензлем в руці, перед ним столик з альбомом, підпертий кумганом. Посеред юрти стоїть напівроздягнений натурник, склавши руки у боки, у традиційному казахському головному уборі – сформований як конус, поле підгорнуте. Збоку на стіні гітара – свідок богемно-артистичного настрою степи. Зі зворотного боку літографії – інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем.

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація малюнкаТараса Григоровича Шевченка «Тріо». Картина несе наступне зображення. На тлі широко відчинених дверей юрти – яскраво освітлена постать вродливої молодої жінки, що сидячі меле зерно. Казах-адаєвець (так називають себе вихідці з Мангишлаку) напівлежить на килимі. В руках у нього домбра, поруч сідло і стремена, вкриті орнаментованою кошмою. Над ним на стіні юрти (кереге) висить шабля і подорожня сумка. Побачивши своє теля, що спокійно лежить посеред юрти, у дверях протяжно реве корова. Мукання корови, скрегіт камяних жорен і звуки домбри зливаються в гармонійне музичне тріо, що звучить своєрідним гімном молодій казахській родині. У правому нижньому куті порядковий номер літографії у добірці: римська цифра “X”. Зі зворотного боку літографії – інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем. Півострів мангишак (каз. Маңғыстау) — півострів на східному узбережжі Каспійського моря в Казахстані. Таку ж назву має примикаюче до півострова плато, що далі на схід переходить у плато Устюрт. Домбра (kaz. домбыра, домбира) — казахський народний інструмент, дерев'яний струнний щипковий, з двома струнами (іноді з трьома), завдовжки 100-130 см.

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація малюнка Тараса Григоровича Шевченка – «Серед розбійників». На передньому плані, під деревом серед хащів, - мертвий молодий хлопець, зображений горілиць з розкиданими у боки руками. Хлопець у штанях, з оголеним до поясу торсом, на його правій руці лежить сокира. На другому плані спиною до глядача зображений чоловік у підперезаній сорочці, штанях та чоботах, який стоїть, розставивши ноги, впершися лівою рукою у бік, а у піднятій правій руці тримаючи натільний хрест, знятий з жертви. В перспективі зображення – силуети гурту розбійників, що сидять біля багаття. У правому нижньому куті порядковий номер літографії у добірці: римська цифра “Xl”. Зі зворотного боку літографії – інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем.

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація малюнка Тараса Григоровича Шевченка «Дари в Чигрині 1649 р.». На малюнку зображені палати Богдана Хмельницького. На передньому плані - стіл з щедрими дарами турецького султана, серед яких виділяється порфіра з хутром горностая, булава та шабля, а також жупан, накинутий на плечі посла Царьграда, що стоїть біля столу праворуч. Ліворуч столу, найближче до внутрішніх покоїв гетьмана, весь освітлений сонцем з другої кімнати, сидить у високому кріслі сивий боярин - посол Московії, а праворуч попід стіною - посол Польщі. Розкішність дарів контрастує з обстановкою кімнат гетьмана. На передній стіні палат картина "Казак Мамай", а на правій - зображення Миколи Чудотворця, підлога вкрита орнаментованими килимами. Постаті послів доволі красномовні. Так, турецький посол виглядає похмуро, що свідчить про те, що сподівань на успіх він не має. Фігура польського посла на дві третини затемнена постаттю турка; після воєнних подій 1648-1649 рр. він не розраховує на владний результат своєї місії. Посол Московського царства спокійний і впевнений. Ймовірно, він переконаний у своєму успіху, якщо навіть не зараз, то пізніше. Ліворуч на малюнку - вхід до другої, яскраво освітленої сонцем кімнати, біля якого стоять на сторожі два озброєні козаки, а в самій кімнаті зібралися члени Ради, чекаючи виходу Богдана Хмельницького. Вся атмосфера малюнка проникнута відчуттям очікування і певного смутку. У правому нижньому куті порядковий номер літографії у добірці: римська цифра “XllІ”. Зі зворотного боку літографії – інвентарні номери, нанесені чорною тушшю, чорною пастою від кулькової ручки та графітовим олівцем.

Літографія на білому аркуші з широкими полями, однобічна. У центрі розташована ілюстрація картини Тараса Григоровича Шевченка – «Сама собі в своїй господі», де він намалював напівоголену красуню в ліжку в освітленні свічечки, захованої за люстерком, яка спить (бо напідпитку?) на боку з цигаркою у лівій руці. Автор шукає найвиразнішу лінію спини і стегон, висвітлюючи її ніби прожектором, затіняючи густо обличчя, ледь намічаючи ноги й руки.